Що таке коньковий поріг?

Коньковий поріг чи прогін використовується далеко не на всіх видах покрівель. При монтажі плоского даху про нього зовсім не йдеться, але навіть в арочних і круглих він відсутній, т.к. в них крокви зводяться в одній точці за допомогою нахлеста та стягування хомутами. Складні типи вальмових покрівель теж не вимагають установки конькового прогону. Коньковий поріг – це брус, який укладають горизонтально на вершині даху. Саме він пов’язує кроквяні ноги, і саме тут точка дотику скатів. Цей елемент є і опорою, і сполучною ланкою.

Основне завдання елемента – закріплення верху крокв, що дозволяє зробити всю систему стійкою до навантажень та стабільнішою. Є два типи з’єднання кроквяних ніг до конькового прогону:

• у стик;
• опора зверху попарно.

Для того щоб конструкція мала жорстку фіксацію використовуються металовироби або спеціальне кріплення. Крім цього, іноді виникає необхідність створити компенсацію, для цього покрівельники використовують сполучні елементи, деякі з яких можуть забезпечити навіть рухливість у вузлах. З урахуванням того, що зараз у приватному домоволодінні використовується дуже велика кількість дизайнерських стилів та рішень, то є необхідність у розробці нових підходів до планування. До речі, зараз один із трендів – мембранна покрівля, яка і красива, і має довгий термін служби.

Зараз багато типів дахів можна споруджувати і без конькового прогону, але його присутність може значно прискорити та спростити монтажні роботи. Він дозволить чітко дотриматися вертикального і горизонтального рівня будівлі і дозволить всій системі бути більш стійкою і краще витримувати механічні навантаження. Адже, як ми розуміємо, покрівля – це той елемент будівлі, який приймає він всі удари довкілля і захищає від різних природних явищ.

Різновиди прогонів

Різновидів прогонів насправді не так багато, як ми могли б подумати. По суті, це звичайна балка або брус, який може бути як цілісним, так і складовим. В останньому випадку, щоб уникнути можливих прогинів, часто використовують опорні стійки. В рамках інтер’єру це може бути і колона, і частина одного з простінків. Але навіть якщо брус цільний, то застосувати контрольну стійку, все-таки, теж доведеться. Це дозволить підстрахуватися, якщо виникне незапланований, наднормативний прогин.

Буває ще один вид ковзана про його різновиди ми вже раніше розповідали, але виконувати його простіше, ніж, наприклад, прогін з вузловим опиранням, це збірка з двох консольних балок і однопрогонового елемента, його ще називають прогоном Гербера. При будь-яких проектних роботах варто враховувати, що, крім звичайних навантажень, брус повинен витримувати і свою досить велику вагу. Саме тому не варто нехтувати можливістю максимально розвантажити його.

Прогін Гербер може встановлюватися у двох варіантах. Перший – у якому навантаження на кожен проліт будуть однаковими. І другий, який розраховуватиметься з урахуванням створення однакової жорсткості на всіх ділянках. Причому, другий варіант дедалі частіше вибирають для будинків, де планується створювати великі приміщення, яке планується ділити на відсіки, тобто. неприпустима наявність опорних стійок.

Особливості проведення монтажних робіт

Як і в будь-якому виді робіт, при встановленні конькового прогону є свої особливості проведення монтажних робіт при зрощуванні крокв у ковзані. Перший спосіб, який використовують професійні покрівельники – внахльост. Тут з’єднання крокв відбувається за рахунок бічних площин, а стягують їх за допомогою шпильки або болта. Якщо будинок дерев’яний, то як опора використовується верхня колода, якщо споруда блочна, то доведеться додати мауерлат.

Ще один спосіб, який широко застосовується покрівельниками – з’єднання встик. Цей спосіб актуальний для всіх дахів, з будь-яких матеріалів, навіть при укладання наплавлюваної покрівлі та інших містах. Для цього край крокви обрізають під кутом причому кут, що вийшов, повинен дорівнювати куту ската покрівлі. Після цього наголошують крокви. Щоб полегшити роботу краще використовувати раніше заготовлені шаблони. Це потрібно для того, щоб усі площини щільно прилягали одна до одної. При скріпленні за допомогою цвяхів слід вбивати їх під кутом. Для надійнішого зміцнення місця зрощення можна використовувати дерев’яні накладки.

І третій спосіб установки крокв – кріплення на сам ковзаний брус. Цей спосіб застосовується у тому випадку, коли дах планується досить широким. Надійність конструкції забезпечується використанням додаткових опор. Не всі люблять ці елементи, т.к. корисна площа горища різко знижується. Особлива проблема може бути з мансардними приміщеннями, у разі опору доведеться обігрувати як елемент інтер’єру.

Методи посилення прогону

Є кілька методів, які дозволять посилити прогін. Більшість покрівель у приватних домоволодіннях встановлюються на дерев’яні каркаси, деревина використовується рядова, яка просто продається недалеко, везти її не проблемно, та й вартість не така вже й велика. Але найчастіше, конструкції з простого дерева можуть стати непридатними для того, щоб уникнути цього потрібно проводити періодичні ревізії, вибраковувати і змінювати деякі елементи. Крім цього, необхідно займатися посиленням крокв.

Для посилення конькового бруса при покрівельних роботах часто використовують вертикальні стійки, які встановлюються під збірною балкою. Вони забирають на себе частину згинального навантаження. Вигин коника може відбуватися нерівномірно, що порушить всю конструкцію. Опори допоможуть не допустити цього та перешкоджатимуть процесу деформації.

Кількість таких опор залежить від відстані між фронтонами та від розміру перерізу ковзана. Чим він масивніший, тим більше стійок доведеться встановлювати. Другий спосіб посилити прогін – встановити бічні прогони – це балки, які з’єднують кроквяні ноги в середині. Це дозволяє знизити розпирання крокв, а сама конструкція набуває більшої жорсткості та витривалості.

Встановлення каркасу під покрівлю

Розглянемо приклад установки каркаса під просту двосхилий покрівлю. Почнемо з того, що каркас – це і є кроквяна система, яка дозволяє рівномірно розподіляти навантаження з даху на несучі конструкції всієї споруди. Для встановлення кроквяної системи двосхилих дахів використовуються дерев’яні або металеві балки. Деревина представлена:

• досками;
• колодами;
• брусами.

Металопрокат, як правило, це швелери, профільні труби, двотаври, та куточки. Рідше, але все-таки використовуються комбіновані конструкції. Вони металеві елементи використовуються більш навантажених місць, а дерев’яні – менш відповідальних. Звичайно, якщо є можливість, краще віддавати перевагу металопрокату, це пов’язано з його високими якісними характеристиками. Проте, такі елементи складніше встановлювати, т.к. на всіх етапах буде потрібно зварювання.

У приватному домоволодінні перевага надається деревині, вона проста в роботі, краще зберігає тепло, є екологічнішим матеріалом і не вимагає наймати професійних зварювальників зі спеціальним обладнанням. Кроквяні ноги є основою всього каркаса покрівлі, в тому числі для додаткових елементів, наприклад, зозулі як правильно зібрати дах, ми вже розповідали з нею. Є кілька способів їх встановлення. Наприклад, наслонні, коли обидві ноги стоять на надійних опорах. Нижній край спирається на мауерлат, а верхній – у коньковий брус.

Можна встановити систему висячих крокв. Їхня верхня частина стикається один з одним, за рахунок чого створюється точка опори. А нижня частина стоїть на затяжці, яка, у свою чергу, поєднує низ суміжних крокв. Завдяки цьому виходить ферма чи трикутник. Затяжка, у разі, допомагає знизити розтяг.

Вибір кріплення для монтажу

Вибір кріплення для монтажу кроквяної системи та конькового бруса – важливий фактор успішного проведення покрівельних робіт. Багато років тому найбільш використовуваними були клини, які виготовляли з дерева, штирі, нагелі, бруски, скоби їхнього металу і, звичайно, цвяхи. Зараз асортимент кріпильних елементів набагато ширший. Можна знайти цвяхові та перфоровані пластини, різьбові металовироби, анкери. Усі елементи вибираються виходячи з запланованих показників навантаження.

Крім цього, елементи кріплення дозволяють забезпечити надійну жорстку фіксацію кроквяних ніг. Правильно обране кріплення дозволить уникнути деформації при природній усадці, яка властива деревині. Для таких випадків кріплення може бути шарнірним або ковзним. Таке кріплення дозволяє кроквам трохи переміщатися щодо мауерлат.

Способи з’єднання крокв

Подивимося на способи з’єднання крокв при встановленні покрівлі. Будь-які будівельні роботи починаються з проектування, де відображено і розташування кроквяної системи. На підставі отриманого креслення не складно розрахувати необхідну кількість пиломатеріалу, кріплень, а також складових для покрівельного пирога. Видів дахів дуже багато: односхилі, двосхилі, вальмові що це таке, ми вже знаємо, шатрові.

Саме тип покрівлі відіграє основну роль при виборі пристрою крокв. При складанні проекту інженери розраховують усі види можливих навантажень, зокрема вітрові, снігові. І отримані дані дозволяють визначити товщину несучих стінок. Кріплення кроквяної системи може бути за допомогою шпильок, цвяхів і скоб, цвяхових пластин.